В Україні прогнозують суперцвітіння річок: чому та чим небезпечно
Масове використання побутової хімії із вмістом фосфатів та інших сполук фосфору є одним із головних чинників забруднення річок та озер України. Саме через них і цвіте вода. Детальніше про це явище – читайте далі.
Проте на цвітіння води впливають також і багато інших факторів, пише 24 канал.
Максим Сорока, експерт з екологічної безпеки та моніторингу довкілля каже, що вплив на це мають усі біогенні елементи: фосфор, азот та насамперед – калій. А також кліматичні явища – аномальні спека та засуха, які ми спостерігали цьогоріч навесні. Вони посприяли тому, що цвітіння та надцвітіння води в Дніпрі почалося так рано.
Цвітіння води – це захисна реакція водної екосистеми на все, що ми в неї вклали протягом зими, весни. Як тільки приходить спека, як тільки вода починає прогріватися, відбувається швидкий ріст цих бактерій,
– підкреслив експерт.
Сорока зазначив: якщо порівнювати влив мийних засобів з впливом промисловості чи сільського господарства, варто звернутися до міжнародного досвіду. Він свідчить, що загалом він є більшим, аніж усіх домогосподарств.
"Країни Євросоюзу та Японія вирішували проблему забруднення біогенними елементами насамперед саме в цих галузях. А вже потім переходили до домогосподарств" – пояснив він.
У 2020 році цвітіння Дніпра почалося раніше, ніж зазвичай / Фото "Информатор Днепр"
[gallery ids="9112,9113,9114,9115,9116,9117,9118,9119,9120,9121,9122,9123,9124,9125,9126,9127"]
Цвітіння води: в чому небезпека
Як пояснив Сорока, при надцвітінні та великій концентрації синьо-зелених водоростей під час їх розкладення утворюються токсичні сполуки. Деякі з них є алергенними. В більшості випадків це не є небезпечним фактором.
Проте для уразливих категорій, які мають алергічні реакції чи пошкодження іншої природи, це становить небезпеку. Тому лікарі завжди рекомендують не купатися в таких водоймах.
Як цвіте Дніпро / Відео "Информатор Днепр"
Побутова хімія з вмістом фосфатів: чи є альтернатива
За словами експерта, на ринку вже є миючі засоби, які взагалі не містять сполук фосфатів чи загальних сполук фосфору. Але варто розуміти: якщо відмовляємося від вмісту фосфору в мийних засобах, ми заміщуємо їх іншими поверхнево-активними речовинами.
Тут є особлива небезпека. Коли ми заміщуємо їх неіоногенними речовинами, які не розкладаються біологічно, ми створюємо умови, в яких органічні речовини надходять у водойми. Бактерії та водорослі не здатні їх розкласти,
– наголосив він.
Й додав, що питання фосфатних чи безфосфатних мийних засобів є набагато ширшим, ніж зараз обговорюється в Україні.
Як запобігти забрудненню
Сорока порадив використовувати якомога менше води та будь-яких мийних засобів. А крім цього – вливати на владу та вимагати від неї усіх зобов`язань перед ЄС. Наприклад, виконання директиви щодо контролю якості води, контролю та моніторингу всіх водних ресурсів.
"Якщо ви відпочиваєте на річці чи на морі, і бачите, що відбувається стихійне забруднення чи хтось просто викидає щось на пляжі – це теж є джерелом забруднення. Якщо мовчите про це – теж створюєте додаткові умови для цвітіння" – запевнив експерт.
Цвітіння – це результат багаторічного впливу. І не тільки фосфатів, а й усіх нітратів та сполук азоту, які містяться в скидах промисловості або систем каналізування. Так що не треба бути байдужими, починати потрібно, звичайно, з себе,
– наголосив Сорока.
Проте пояснив: не можна просто взяти і на законодавчому рівні заборонити якусь частину економіки. Адже до цього рішення розвинені країни йшли багато років і через певний інститут.
Експерт порівняв цю проблему з поліетиленовими пакетами. "Заборона ні до чого не призвела. Лише освітні заходи, робота з населенням та поступове пояснення можуть дати результат", – зауважив він.