Мільйони людей вже безробітні: карантин знищить бізнес та економіку?

Більшість країн запровадили карантин через коронавірус, попри величезні збитки для економіки. Інші не поспішають занурювати бізнес у штучну кому - бояться, що ліки виявляться небезпечнішими за хворобу.

І навіть там, де люди слухняно розійшлися по домівках, а магазини і офіси не працюють, дедалі гучніше лунають голоси невдоволених: мовляв, не можна ж вічно сидіти під замком в очікуванні вакцини, так ми всі зубожіємо.

Хто правий? Кого рятувати найперше: людей чи бізнес?

Шукаючи відповідь на це запитання, американські вчені звернулися до подій сторічної давнини, що до болю нагадують сучасні. Великий карантин не є новиною: світ вже "ставив життя на паузу" рівно сто років тому, коли планетою гуляв смертоносний грип, відомий як "іспанка". Він забрав 50 мільйонів життів; майже кожен третій житель планети перехворів, кожен десятий хворий - помер.

Як і зараз, 1918 року відповіддю стали самоізоляція, маски, закриті крамниці і заводи. Як і тепер, хтось запровадив карантин раніше, а хтось вичікував.

Пізніше з`ясувалося: виграли ті, хто рятував населення, а не економіку. Спочатку всім було однаково погано, але повернення до норми після грипу відбулося швидше там, де відразу оголосили карантин, обмежили фізичні контакти і підтягнули гігієну.

"У містах, де вжили рішучих і невідкладних заходів, спад ділової активності був не глибшим, ніж в інших. А після закінчення пандемії вони відновилися швидше", - поділилися попередніми результатами своїх досліджень економісти американського центробанку (ФРС) і Массачусетського технологічного інституту (MIT).

"З`ясувалося, що карантинні заходи не лише скорочують смертність. Вони також пом`якшують несприятливі економічні наслідки пандемії", - йдеться у дослідженні впливу "іспанки" на США, де 100 років тому від грипу померло понад пів мільйона людей.

Помирати стоячи чи жити на колінах?

Та пандемія розвивалася за дуже схожим сценарієм: зі сходу на захід, хвилями. Перша, весняна, виявилася страшною. Друга, зимова - катастрофічною.

Міста на заході США, зокрема Сіетл і Лос-Анджелес, прийняли удар останніми. З огляду на досвід мегаполісів східного узбережжя вони пішли на запобіжні заходи, подібні до тих, що ми спостерігаємо зараз, - окрім хіба що віддаленої роботи, інтернет-торгівлі та цифрового спостереження за населенням.

Як і тепер, зачиняли школи, театри і церкви, забороняли зібрання, відкладали поховання, обмежували торгівлю, зупиняли громадський транспорт, запроваджували самоізоляцію і фізичне дистанціювання. Пропагували миття рук та іншу гігієну, змушували носити маски.

Інспекція у Чикаго під час епідемії 1918 року

"Той, хто не зволікав, наступного року після епідемії досяг більш істотного, ніж в інших містах, зростання промислового виробництва і банківських активів. Економічний ефект виявився значним", - йдеться в дослідженні.

Вчені виявили, що різниця у 10 днів під час запровадження карантинних заходів дала приріст зайнятості в промисловості приблизно на 5% в постепідемічний період. А додаткові 50 днів обмежень забезпечили приріст робочих місць на 6,5%.

Подібні уроки "іспанки" додадуть впевненості політикам на Заході, для яких карантин став драмою з відкритим фіналом. Вони досі шукають хиткий баланс, що дозволить в умовах пандемії врятувати і населення, і систему охорони здоров`я, і економіку. Більшість зробили вибір на користь збереження життів, і економісти підтримують його.

"Завдання врятувати людей і врятувати економіку жодним чином не суперечать одне одному. Вживаючи заходів для приборкання епідемії і збереження життів, ми лише прискорюємо відновлення бурхливої економічної активності в майбутньому", - заявили "глибоко стурбовані перспективою тривалої рецесії" представники американської еліти, зокрема колишні міністри фінансів і голови ФРС, бізнесмени і науковці.

За відсутності вакцини та достатньої кількості ліжок у реанімаціях майже всі постраждалі від хвороби країни пішли шляхом згладжування піку - спробували розтягнути епідемію у часі, для чого запровадили жорсткі обмеження в громадському та діловому житті. Спочатку в Азії, де почалася епідемія, - від Китаю до Сінгапуру. Потім в Європі - Італії, Франції та Іспанії. Далі - в США.

Інші не поспішають з карантином. Серед скептиків і захисників бізнесу був президент США Дональд Трамп. Він швидко змінив свою думку і тепер підтримує обмеження: з`являється на телеекрані на тлі страхітливого графіка, з якого випливає, що без карантину кількість жертв коронавірусу у США може перевищити 2 мільйони людей, а з ним є надія утриматися в межах 240 тисяч.

Однак, переконати всіх поки що не вдалося.

Президент Бразилії Жаір Болсонару так активно виступає проти рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров`я, що його банять Twitter та Instagram. Президент Ірану Хасан Роухані називає вірус "ворожою змовою" з метою залякати іранців і зупинити життя в країні. Він закликає населення ходити на роботу.

А лідер Білорусі Олександр Лукашенко не запроваджував і сам не дотримується жодних заходів дистанціювання. Він сказав, що "краще померти стоячи, ніж жити на колінах", і прописав населенню свій антивірусний коктейль: горілка, лазня, спорт і польові роботи.

Як карантин шкодить і допомагає економіці

Повна зупинка життя в країні має серйозні наслідки для економіки. Негативні проявляються відразу, але є і сприятливі.

Спочатку про погане.

Безробітні атакують біржу праці в Лос-Анджелесі, 1919 рік

Активне соціальне життя - це основа споживання в сучасній економіці. Люди ходять у ресторани і спортзали, збираються в клубах і в гостях, купують позашляховики і дорогий одяг з однією метою - поспілкуватися, себе показати та на інших подивитися.

Запроваджуючи карантин і самоізоляцію, влада пригнічує попит і пропозицію. Скорочується як робоча сила (люди сидять вдома, частіше хворіють і, на жаль, більше вмирають), так і випуск товарів і послуг.

Як результат - бізнес припиняє вкладати гроші в розвиток, що підриває утворення багатства в майбутньому. Крім того, зростає кількість банкрутств, розорюються не лише компанії, але й люди.

Це загрожує вже банківській системі: масові неплатежі можуть призвести до фінансової кризи, банківських збитків, скорочення ліквідності та доступності кредитів.

Але є у карантину і свої "принади".

По-перше, він зменшує масштаб епідемії, а відповідно, і її наслідків. Жорсткі запобіжні заходи дозволяють швидше послабити карантин і скоротити його тривалість.

По-друге, примусовий карантин дозволяє уникнути більш серйозних економічних проблем в майбутньому ще й тому, що згладжує піки смертності. Якщо система охорони здоров`я не впорається, страшні картини переповнених лікарень і моргів так лякають людей, що вони сидять по домівках вже не з примусу, а з доброї волі.

Тоді витягти людей в ресторан, на концерт або в офіс буде дуже важко; гроші збиратимуть, а не витрачатимуть. Впаде попит на товари і послуги не першої необхідності - від меблів і машин до пляжних турів і уроків музики. Як результат - пригнічення споживання на тривалий час, а економіка увійде в піке.

Зачинені магазини, люди без роботи, крах попиту і пропозиції в економіці - наслідки пандемії, які світ вже пережив 100 років тому

Глибину майбутнього падіння наразі не візьметься передбачити ніхто. Епідемія "іспанки" 1918 року скоротила промислове виробництво в США в середньому на 18%. Але якби не карантин тоді, все було б набагато гірше, дійшли висновку американські вчені.

"Пандемії вкрай шкідливі для економіки, - пишуть вони. - Однак своєчасні заходи можуть зменшити їхній масштаб і тим самим пом`якшити економічну кризу. Отже, карантинні заходи не лише зменшують смертність, але й приносять економічну користь".

Науковці визнають різницю між Covid-19 і "іспанкою", що косила молоде і здорове працездатне населення. І різницю між архаїчним господарством вікової давнини і сучасною високотехнологічною економікою. Однак бачать більше паралелей, ніж відмінностей.

"Країни, які без зволікання запровадили карантин, зокрема, Тайвань і Сінгапур, не лише обмежили поширення інфекції. Схоже, їм також вдалося зменшити найнеприємніші економічні наслідки пандемії. Отже, карантинні заходи не можна розглядати як джерело серйозного економічного збитку під час пандемії", - роблять висновок дослідники.

Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian